«Фінальна справа Ворренів»: інтерв'ю з режисером

Новий моторошний розділ культової кінофраншизи, натхненої реальними подіями. Ед і Лоррейн Воррени беруться до своєї найнебезпечнішої справи — останньої у кар’єрі, і, можливо, найтемнішої у житті. Цього разу зло надто близько — і боротьба стає особистою. Їм доведеться кинути виклик не лише потойбічному, а й власним страхам. Фінальна справа Ворренів — найважче випробування для всього, у що вони вірили.
Пропонуємо погляд за лаштунки фільму у великій розмові з режисером стрічки Майклом Чавесом.

Він зізнається, що не міг навіть уявити, що перший фільм франшизи перетвориться на цілий кіновсесвіт:

Я не мав жодного уявлення. Не думаю, що хтось — можливо, окрім Джеймса (режисер і сценарист, творець першого фільму «Закляття») — знав, у що це виросте. Те, що найбільше мене вразило, коли я вперше його побачив, — це відчуття, яке він подарував. З роками я дізнався, що для багатьох людей «Закляття» було їхнім першим фільмом жахів… Було страшно, захопливо й водночас весело. Саме за цим відчуттям я й досі женуся, особливо з цим фільмом.

Сьогодні ім’я Джеймса Вана нерозривно пов’язане з продюсером Пітером Сафраном — саме ця творча пара збудувала міцний фундамент «Закляття». Чавес пояснює, що їхній секрет полягає не лише у вмінні лякати, а й у справжній відданості історіям і людям, з якими вони працюють:

Вони неймовірно розумні й мають фантастичну інтуїцію, але те, що справді вирізняє їх, — це наскільки вони піклуються про історії, що розповідають, і про людей, з якими це роблять. Вони збудували цей всесвіт, довіряючи режисерам, яких запрошують, даючи можливість зробити його “своїм”, водночас завжди підтримуючи досвідом і баченням.

Сам Чавес вперше увійшов у цю всесвітню історію після «Прокляття Ла Йорони». Тоді він отримав шанс зняти «Закляття 3: За велінням диявола» — і вважає цей момент переломним у своїй кар’єрі:

Це був найбільший прорив у моєму житті. І я кажу це після того, як вважав, що «Прокляття Ла Йорони» вже було найбільшим шансом у моєму житті. Якщо чесно, я був у захваті.

Однак справжнім серцем кіносерії для нього залишаються Ед і Лоррейн Воррени. Їхня любов і підтримка одне одного, за словами режисера, є тим, що виділяє франшизу серед інших фільмів жахів:

Їхні стосунки — любов і підтримка одне одного. Це їхня суперсила. Це просто, це сильно й освіжаюче — бачити на екрані щось настільки здорове й стабільне. Для багатьох, хто дивився перший фільм у дитинстві, Патрік і Віра в ролях Еда й Лоррейн стали майже батьківськими фігурами. Тепер, у цьому фільмі, і глядачі, і Джуді подорослішали, і ми бачимо її дорослі стосунки з батьками, що має справді особливий вигляд.

Не менш важливим елементом успіху стали актори, які втілюють цих героїв — Віра Фарміґа та Патрік Вілсон. Чавес наголошує, що вони працюють як справжні співавтори:

Вони неймовірні — чудові люди, талановиті актори й прекрасні оповідачі. Кожен із них — режисер у душі, й вони підходять до всього саме з такої перспективи. Завжди відчувається, що ми розповідаємо історію разом, і вони приносять у процес усі свої навички. Працювати з такими людьми захопливо, і я думаю, це робить процес набагато веселішим, а фільми — набагато кращими завдяки їхній співпраці.

Для фінальної частини творці обрали історію родини Смурлів — одну з останніх у кар’єрі Ворренів. Режисер наголошує, що цей вибір не випадковий:

Ми обрали Смурлів, бо їхня справа була однією з останніх у кар’єрі Еда й Лоррейн. Оскільки це фінальний розділ, було логічно завершити історією з кінця їхнього шляху. Це ще й надзвичайно потужне переслідування… Їхня справа особливо темна. Я постійно звертався до них, бо для мене було надзвичайно важливо передати їхній досвід автентично.

У центрі нового фільму також Джуді Воррен. Цього разу її роль зростає до ключової, адже ми бачимо її доросле життя.

Найцікавіше в «Останньому обряді» те, що ми нарешті бачимо її дорослою й глибше занурюємося в досвід зростання в родині Ворренів… Міа (Томлінсон – ред.), принесла в цю роль так багато. Вона надзвичайно талановита акторка, вже показала чудові роботи у Великій Британії, але я думаю, що це стане її проривним моментом. Персонаж багатошаровий, і вона передає всі ці відтінки.

Поруч із Джуді вперше з’являється її хлопець Тоні Спера. Для Чавеса цей герой став способом поглянути на історію під новим кутом:

Тоні – новачок, який не має уявлення, що відбувається, й ставить усі наївні запитання: “Чим займаються твої батьки? Чому у вас кімната, повна демонічних речей?” Це чудовий персонаж і велика можливість для історії… Завдяки Тоні все працює: він проводить нас у цей світ і дозволяє побачити його свіжим поглядом.

Роль Тоні виконав Бен Гарді — і, за словами режисера, саме він додав у картину ту легкість, якої потребувала ця похмура історія:

Бен Гарді чудовий. Він дуже веселий, прекрасний хлопець і талановитий актор. У фільмі вже є багато темних і важких моментів, тож я хотів, щоб із Тоні прийшов ковток свіжого повітря. Бен це повністю втілив. Він зробив чудову роботу.

Знімальний процес став для команди особливим — і водночас сповненим суму, адже всі усвідомлювали, що це кінець довгої подорожі:

Це радше не конкретний момент, а колекція зворушливих, сумних спогадів, коли актори прощалися, знаючи, що вони востаннє в цих ролях. Це був чудовий досвід — творчий і робочий. «Закляття» стало для багатьох місцем дружби й співпраці. Спостерігати прощання було боляче й дуже зворушливо.

І зрештою, Чавес наголошує: фінал «Закляття» — це не лише історія жахів, а й завершення сімейної саги.

Це фінальний розділ, і я хочу, щоб було відчуття завершеності, замкненого кола сімейної історії. Попри те, що це фільм жахів про страшні надприродні події, це насамперед історія про родину — і її завершення має бути емоційним і переконливим.

Не пропустіть «Закляття 4: Останній обряд» у кіно з 4 вересня!