Стриманий Людожер
"Привіт,привіт,із вами ваш любимий ведучий Козел Іуди!І сьогодні у нас на лінії один з найкрутіших людей нашого покоління!Великий і жахливий Кай Сім Смертних Гріхів!Вітаю,чувак!"
"Мої вітання,брат.Радий чути твій голос."
"І я страшенно радий чути тебе!Тішуся,що ти ще топчеш ці землі,а не відправився до Отця Дракона на Рівнини!"
"Ха.Ще не час.В мене ще багато справ у цьому Плані.Безліч вузликів ще треба розв'язати і безліч вузлів розрубати для повної картини майбутньої Структури реальності.Хто як не ми,хто як не ми,брат?"
"Повністю згідний з тобою!Давай,розкажи нам слухачам чим займався останнім часом!"
"Близько місяця тому були з моїми у Айдахо.В одному маленькому містечку.Там і провели досить непогану гулянку."
"Радий чути,що ти ще тусуєшся!"
"Так,брат,вечірка вийшла на висоті.Багато назбиралося людей.Були,навіть,із Братства Провалля і Маятника."
"Нічого собі,чувак!Якщо я не помиляюся,то вони ніколи і ніде не ходять!"
"Ха.А до нас прийшли як миленькі.Та й більше.Приперли стільки усього ритуального із собою,що вдалося,навіть,заглянути у вічі мерзенному Акуташі із Темних Земель.Клянусь,він нам пробулькав своє благословення,а його апостоли схилили голови над свитками,записуючи наші імена у своє євангеліє."
"Вау!Це просто жесть як круто!Я стримую в собі міцні словечка,чувак!"
"Стримуй сильніше,брат,адже з нами були також Тунельні Чорнокнижники.Правда,дехто із них перепився крові дів,але більшість тусила до самого ранку."
"Круууутоооо!"
"Саме так.Саме так,брат.Натовпу було безліч.Ми не залишили із містечка нічого.В прямому сенсі цього слова.Ще довго на цю землю не ступить нога людини,а над нею не пролетить жодна птиця.Ми розірвали саму Шкарлупу,і тепер там співає свої пісні кротовина розміром із дупу твоєї мами."
"Я...я,навіть,не знаю,що і сказати,чувак."
"А ти нічого і не кажи,а,нарешті,вилазь із своєї студії і згадай молоді роки.Давно ми не танцювала на шабашах в Луїзіані,чи кошмарили реднеків,розсікаючи нічні небеса верхом на кажанах Каллана.Ти вже,певно,і забув,що таке жити у тій своїй коморі із порно журналами і радіотехнікою?"
"Певно так,Кай."
"Тож приєднуйся на другий раз до нас.Ти ж не забув,що буде велике паломництво по Міскатонському Кільці.Цього разу надіємося зібрати стільки,щоб Підземні Царі наситилися настільки,щоб розірвали тектонічні плити і вибухнули вулканами.Щоб їхня відрижка підняла цунамі,а гори потріскали від їхнього задоволеного хропіння."
"Я постараюся,Кай."
"Тож постарайся,бо ти добре знаєш,що колишніх не буває.Ми дали тобі передихнути,але нам потрібні твої таланти.Не закопуй їх у землю,брат.Це не правильно.Не хотілося б будити Стігійських собак,щоб нагадати тобі про це."
"Я зрозумів."
"Ок,брат.А тепер мушу закінчувати балачку,бо ми з двома дружками затіяли прогулянку лісом до одного будиночка,у який в'їхав в надії відпочити літом один міський піжон.У нас мачете і електрошокер для биків.Думаю,буде весело.Давай,брат,і пам'ятай мої слова.Слава Отцю Дракону!"
"Слава Отцю Дракону,чувак."
Я ПІДНЯВСЯ ІЗ ЛІЖКА,БО ПОЧУВ КРОКИ,ЩО ЛУНАЛИ ЛІСОВОЮ ДОРОГОЮ,ЩО ВЕЛА ДО МОГО ЛІТНЬОГО БУДИНКУ.
Я УСМІХНУВСЯ І ПОЧАВ ПЛЕСТИ ВІЗЕРУНКИ ПОРЯДКУ,ПЕРЕПЛІТАЮЧИ ЇХ ІЗ СЛОВАМИ ВИБИТИМИ НА ЕФЕСІ МОГО ПАЛАЮЧОГО МЕЧА.
МОЇ КРИЛА ТРІПОТІЛИ В ОЧІКУВАННІ НЕПОГАНИХ ЛІТНІХ КАНІКУЛ.
