***
… хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість, а терпеливість досвід, а досвід надію…
Ергономічна бетонна коробка. Замкнені броньовані двері зі щілиною товщиною в мізинець. Для їжі, мабуть. От тільки ті сірі помиї з ароматом кислого молока й тухлих анчоусів уже давно не приносили. А ДАВНО – це рівно двадцять дев’ять днів, три години, п’ять хвилин і п’ятнадцять секунд тому. Саме стільки вже тривав проєкт «Шредінґер 2.0».
Та коробка була раєм. Для комах. Тільки вони могли звідси вийти. Терміти прогризли собі вузькі нори в дерев’яній рамі віконця на стелі й усе норовили добратися до останньої бочки з водою. На шкарубких стінах хилиталися павучі кубельця. Під бетонною нарою діловито копошились сколопендри. Жирненькі таргани повзали туди-сюди по вузькому столику. Долівку вкривав хрусткий шар панцирів, решток лап, людських зубів, волосся й клейкої сечі по кісточки.
Та коробка була його раєм. Він знав її, як свої п’ять пальців. То був прихисток, його межі в категоріях «дім-фортеця-фуршет». Скільки разів розкошував він тут своїми улюбленими ласощами! Терміти були найсмачніші – м’ясисті, хрумкі, з м’яким горіховим присмаком. Лука обожнював спершу відгризати їм голови й міг годинами спостерігати, як кумедно вони продовжують ворушити лапками. Єдиний нюанс – делікатес був важкодоступним, терміти рідко падали зі стелі. Доводилося довго чатувати із задертою головою (цим він зазвичай займався три години на світанку). Якщо ж смаколики не падали йому на голову, завжди можна було перекусити соковитими сколопендрами. От тільки від них часто болів шлунок. І кусались вони боляче. Таргани й павуки натомість більше годилися для легкого перекусу, а не для збалансованого обіду.
Отож йшов уже двадцять дев’ятий день із Дня Творення Проєкту. А спочатку було Слово. Себто, словосполучення. Успішний зразок. Так починалася Книга Життя від Луки. Це був його перший спогад, перша нав’язлива думка, перше прозріння.
Він, успішний зразок, швидко відчув своє призначення ̶ передати мудрість наступним поколінням. Стати моральним компасом життю прийдешньому. Вказати шлях до правильних страждань у густому, як компот, мороці. Написати книгу мудру й недоторканну на полотнищі свого життя. Бо як не він ̶ то хто?
***
Сірий лаконічний павільйон. Праворуч ̶ в’юнкий прохід і зграйка сонних студентів з радіогідами й планшетами, які чомусь вирішили прийти на першу пару. Ліворуч ̶ дюжина рівненьких матових боксів із акуратними табличками-номерами: Рай 1, Рай 2, Рай 3… І так скільки сягне око. Біля кожної коробочки стояла коробка з біноклями.
Голос у вухах:
̶ Любі студенти! Вітаємо на першому семінарі нашого скороченого факультативного курсу. За ці два місяці ми з вами поринемо в ту саму, остаточну й безповоротну, непереписану історичну правду. Адже що може бути більш правдивим, ніж побачити все на власні очі? Запевняємо, після цього семінару ви не впізнаєте себе з нашими передовими уявленнями про ідентичність, мораль, еволюцію, релігію, природу людини. І це тільки початок! Не переключайтесь, а підійдіть-но ближче до першого «райського» боксу. Торкніться номера «1» на ваших планшетах і прочитайте інформаційну пам’ятку про першого суб’єкта. Якщо ви хочете натомість послухати інформацію про першого суб’єкта, натисніть «*». Щоб послухати інформацію про першого суб’єкта в режимі 2x, натисніть «#». Щоб отримати скорочену й спрощену інформацію, натисніть «*» і свайпніть вліво. Щоб прослухати це повідомлення ще раз, натисніть «0». Якщо вам потрібні інші послуги, будь ласка, зверніться до нашого сервісу викладацької підтримки за номером, який ви можете отримати в деканаті…
***
Інформаційна пам’ятка для суб’єкта 1
Бокс: Рай 1
Ім’я: Лука
Стать: чоловік
Статус: успішний виставковий зразок
Часовий період: 1 ст. н.е.
Забезпечення: добуває їжу самостійно; доставка комах фірми «InseCo» щовівторка; вода подається з місцевої калюжі щомісяця.
Показники:
Зріст – 152 см, вага – 43 кг, гемоглобін – 50 г/л… Наявні ознаки гельмінтного ураження (занесено ззовні?), педикульозу (занесено ззовні?), прокази (занесено в межах первинного дослідження)…
Щоб переглянути всі показники, перейдіть за посиланням.
Примітка:
На стінах боксу присутні унікальні письмена протоарамейською мовою, створені кров’ю та іншими продуктами життєдіяльності. Суб’єкт приділяє написанню цих закарлючок від шести годин щодня, ігноруючи первинні потреби. Причини такої жертовності й витривалості досі встановлюються. Ймовірно, це пов’язано з надмірним розвитком абстрактного мислення під час процесу Творення. Учені працюють над розшифруванням тексту для отримання детальнішої інформації.
Щоб отримувати сповіщення про майбутні оновлення щодо природи людини, підпишіться на нашу розсилку.