Міжгалактична Відрижка
Повільно відрізаючи слайс помаранчу і тим же ножем чітко наносячи удар у зболену й благаючу плоть, він домішував до тропічного смаку пронизливі нотки агонії. Кислий фрукт, гострий удар. Їхні крики і його насолода. Все змішалося — і цитрус у його руці почервонів…
Очі Толі були заплющені. Він не відчував болю, але розумів, що цього разу вирізали більше. Починали з розміру як арахіс, а зараз — як волоський горіх. Та це його не лякало. Він прийшов сьогодні з надією відчути запах крові. Хоча б його власної. Проте ці зарази все робили так точно й чисто, що йому пахло лиш медикаментами та стерильністю. Це було нестерпно. Хотілося зірвати цю перегородку між головою і власною підоперованою рукою, але інша кінцівка була зафіксована наручниками.
Після операції він вирішив зайти в їдальню. Збудження та роздратування не покидали його — кидало в жар. Хотілося чогось свіжого, тому підійшов до автомату за апельсиновим соком. Поки безпорадно спостерігав, як механізм сам переробляє фрукти на сік, Толя подумав: а чи не передьорнути онімілою від наркозу рукою? Ну типу, не як він сам то робе…
— Вони нам і таке не довіряють, від цього тут зовсім нудно, — це був Серьога.
— Тільки дурак зробив би інакше.
— А ці знову! — увага Серьоги переключилася на новини.
Перед головним офісом “NEW GENERA” протестували дві групи людей. “Ні живому м’ясу!”, “Людина — не корова!”, “Не їж, не купуй, не синтезуй!” — заявляли одні. Інші ж казали щось про тиск збочених корпорацій та задушення традиційних фермерів.
Толя відпустив жарт:
— Щя ще порішать друг друга — і нас замінять.
Сік був готовий, та тільки-но Толя підніс до рота стакан-пакет — найнебезпечніший з усього можливого посуду — жовтогаряча рідина полилася повз, зафарбувавши футболку. Наслідки наркозу.
Серьога одразу почав метушитися й промакувати футболку в зоні торсу Толі своїм рушником. Толя ох*єл:
— Ти куди йшов?
— На басейн.
— То топай!
І Серьога потопав. А Толя поглядав услід: а нічьо так фігурка. Люба сучка краще за руку.
Толя поплентався за Серьогою у внутрішній дворик із газоном та басейном. Останнє Толю веселило: це задум садиста чи тупиці? Плавали одиниці: або хто тільки прибув, або хто з дня на день відчалить. Серьога відносився до перших — йому робили біопсію тільки раз.
Більшість не плавали, а тільки купкувалися та під сигаретний дим марки “NEW GENERA” розказували, куди витратять гроші або на які розрекламовані товари “NEW GENERA” вже розкошелилися.
Серьога стрибнув у воду, і Толя подумав:
— А х*й з ним! Патли накажу відпустити — і падьот!
Увечері вони лежали в ліжку в кімнаті Толі: Серьога сопів на іншій стороні ліжка, Толя дивився новини.
— Все ж! Люба соска — хороша сучка, коли нікого! — подумав Толя, витріщаючись на протести в телевізорі.
Один із фермерів приволік корову: вона упиралася, оручи копитами землю. Попри власні габарити тварина виявилася слабшою за безсовісність людських рук. Її дотягнули ближче до представника компанії, що нарешті вийшов і безбарвно повторював штамповані наративи. Десь на його словах, що один тканинний зразок допомагає забезпечити синтез продукту для сім’ї на кілька тижнів, в руках фермера блиснув ніж — і миттєво із шиї рогатої зафонтанувала кров, щедро оросивши всіх, хто стояв близько.
Толя посміхнувся — він буквально відчув цей аромат єства й згасаючого життя. Разом із тим він задумався про безглузде марнування такої кількості стейку. Він давно не їв червоне м’ясо. Таке тут не подавали, щоб не тригерити місцевих їх “колегами” та і вартість такого продукту була зависока. Тут рідко, але подавали смажену курочку. А за звичайного суворого утримання і останнього не водиться.
Толя не відчував своєї причетності чи якогось зв’язку з протестуючими. Він смакував свої плани. Після року тут його повернуть до звичайної в’язниці. Там можна дистанційно підчепити якусь тьолку, надіслати кілька подарунків і запросити на побачення до себе. Втертися в довіру до охоронця — постійне підкидання грошей зробить свою справу — і перед свіданкою той не буде перевіряти те, що Толі треба, а також дасть трохи більше часу на самоті.
А там, коли вони залишаться тільки вдвох… Толя блисне ножем. Розріже апельсини… а потім і її…
О, ці аромати!
Толя знову відчув збудження — й вирішив розбудити Серьогу.
