Реферат

Місто прокидалось під їхні звуки. Звуки зграї. Зграї ворон, які зранку летіли на смітники для сніданку.

Іван їхав на пари у маршрутному таксі. Через 15 хвилин мали розпочатися пари. Судячи з графіку і темпу водія він встигав, але його тривожило зовсім не можливість запізнення, а нова зустріч з Олею. Він написав за неї реферат по історії. Вона ж звісно скористалася його аж занадто помітною увагою до неї, але її цікавив інший однокурсник і щасливий білет у майбутнє. Добре, що є Іван, який за її посмішку вирішує більшу половину університетських проблем. Іван нарешті запросить її на каву. Він думав про її посмішку і спостерігав за виром ворон, які летіли на сніданок. Їх були сотні. Без того сіре небо вкрилося чорними крилами птахів. Щоправда, якась частина залишилась на сухих гілках дерев, які одягне тільки весна.

Нарешті вона потрапила до нього в обійми, в машину і зрештою в квартиру. Все йшло по плану. Та на квартирі виявився не один квиток. Їх було декілька і далеко не факт, що щасливих... Вона пручалася тільки декілька хвилин, алкоголь забрав у неї сили, лотерею вона програла. Вони користувались її тілом. Вона байдуже спостерігала за процесом у дзеркало раптово наступила темрява. Спершу миттєва, а за нею вічна.

Цікаво куди летять ці ворони, думав про себе Іван, слухаючи радіо, яке рипіло і гвалтувало вуха. Реферат грів його серце, та її вже було майже холодне.

Її впакували у валізу та поволокли на смітник, де якраз снідали ворони. Двірник вже зробив свою роботу, тому якщо хтось і помітить валізу з тілом, то не раніше завтра. Ворони спостерігали за валізою з надією підживитись, раптом з валізи випала рука з неохайним червоним манікюром. Худорляві пальці, на котрі вже ніхто не одягне обручку, окрім того срібла, що вона сама собі придбала. Одна з птахів побачила срібло і вмить почала довбати палець зі сріблом. Підошви кросівка пошкодила їй крило, та ворона свого домоглася. Срібна обручка була в неї у дзьобі.

У ворони залишилась обручка. У Івана реферат, а у валізі залишилось тіло Олі.