Смертник проходь, не соромся!
Демони, принесіть до цього місця
демонічно-дерев'яне коло та весь набір гостро та проклятих речей.
Це була чорно із кров'яними рунами, кругла дошка.
Підвісивши смертника, некромантичними путами та діставши потойбічну шпагу яка із шаленою швидкістю, проткнула наскрізь серце.
Полум'яний арбалет із проклятими стрілами, стрімголов мчали із тіньовими образами до кінцівок та органів.
Тіні потихеньку висмоктували душу.
Тіло без душі стане маріонеточним водночас.
Безліч голосів, лунали звідалля.
Круки вже вирвали ті очі та потекла рікою та я кров.
Ми не залишимо тебе в спокої!
Твої кошмари навіки із тобою.
І як це, прокидатись у власній крові?