Сліпі та беззахистні

Кошенята не хотіли тонути, опиралися і дряпалися. Саша знав, що треба було це робити раніше, поки вони були сліпі й беззахисні, але батько захотів порадувати сестричку пухнастиками та заборонив. Саша місяць жив у пеклі, знаючи, що йому доведеться зробити. Сестра теж недовго раділа, вже через два дні батько відніс одне кошеня сусідові, а потім, похитуючись і смердячи кислим з-під пахв, показував їй на ніч відео. Кошеня було незрячим, ледве стояло на тремтячих лапках і кричало рожевим, беззубим ротом, поки схожа на котячу ж морду голова пітона повільно поглинала його з хвоста. Батько змусив її дивитися відео до кінця. Наступного дня сестра погано себе поводила, і батько відвів її на роботу в кафе на першому поверсі. Там вона повинна була мити посуд, але всі знали, що це не єдиний її обов'язок. Недарма в назві кафе «Менует» літера «у» була відсутня роками. Того дня Саша був прикутий до батареї біля вікна. Батько приніс сестру без свідомості, набрехав матері, що вона спить. Мати потріпала Сашу по голові, забрала гроші й пішла. Вона була такою жирною, що сама здивувалася, коли минулої зими, знепритомнівши від болю видавила із себе на брудну підлогу немовля. Попорпавшись у кривавій, слизькій калюжі, вона кинула кричаще дитя в чорне відро, закрила кришкою і виставила на балкон. Прибираючи, сказала прикутому синові, що якщо би був хлопчик, назвала б його Павликом. Наступного тиждня вона поламала на шматки промерзле тільце і вирушила з Сашею на озеро, подихати повітрям і розкидати шматки в ополонки. Саша був зручно легкий щоб ходити по кризі, яка підступно не ламалася під його ногами. В нього тоді ще був ніс, а з'їдені від голоду, зшиті батьком для приколу напередодні губи, вже почали загоюватися, і Саша ховав їх рештки під чорною ковідною маскою.

Батько замкнувся з сестрою в кімнаті. Саша дивився у вікно. Вивернута кисть боліла. Підійшла смугаста кішка, яку Саша сам і притягнув додому, в надії на мізерну краплю теплоти. Під вікнами, з висоти дванадцятого поверху все здавалося іграшковим. Іграшкові поліцейські машини проїжджали повз. Саші було цікаво – чи піднімають ці несправжні люди свої голови, чи здогадуються, що відбувається в цьому величезному, брудному людському мурашнику? Він дивився на сусідні будинки, на вікна, що горіли вночі. За кожним могло ховатися десять чистилищ гірших за Сашине. З теплим задоволенням він згадав, що минулого тижня помер дядя Вова, сусід з дев’ятого поверху, який бив свою родину та викидав тіла з балкона. Його знайшли закривавленого, на підлозі. Він сидів на ніжці табуретки, яка проломилася під ним і увіткнулася в сраку як кіл. Казали, що той був живий протягом усієї ночі й кликав на допомогу, але ні його дружина, ні п'ять його дочок не чули, мабуть, спали. Сусідський пітон був порівняно з ними казковим створінням.

Через місяць, незважаючи на січневі морози, кішка спробувала винести кошенят із квартири, батько схопив її та викинув у кватирку. А наступного дня Сашу відстебнули від батареї і відправили топити кошенят, які кричали від голоду. Він сидів у підвалі, його руки були по лікті у відрі з холодною водою, кошенята мокли, дряпалися по передпліччях і не хотіли вмирати. Саша дивився на морозну вулицю, місив у відрі кошенят і мріяв, щоб земля розверзлася і поглинула його.

– Тут є й інші варіанти, – почулося у нього за спиною. – Наприклад, візьми он те чорне пластикове відро з кришкою і вони задихнуться, якщо, звісно, не замерзнуть раніше.

Саша дивився на хлопця в чорному пальті, який сидів на старій пральній машині, закинувши ногу на ногу. Хлопець курив.

– До речі, дядя Вова, це робота Павлика.

Хлопець розкрив пальто. На його колінах сиділо зшите по шматочках немовля. Єдине, що відрізняло його від новонародженого – широко розкриті, осмислено дивлячіся очі. Ну й те що воно сиділо.

– Знайомся, це Павлик. Вона, здається, так хотіла його назвати. Тринадцять років – гарний вік щоб почати нове життя. Працювати зі мною, звичайно, будеш без маски. Ходімо, на ґанку добре підморозило, та й ваша мама наближається до будику, подивишся, як Павлик працює.

Саша подивився на знайоме відро, дістав кошенят з води, по черзі засунув собі під сведер та підвівся.

– Кошенятам потрібна їжа і тепло.

– Повір, тепла у них з нами буде достатньо.