Корм

Ми не добули ресурси, не отримали важливих для Земної колонії данних. Ми лише загинули, як мурахи під розпеченою лупою. Загинули від чуми, останньої хвороби людства. Але ця хвороба — не спроба зголоднілих паразитів знайти нове тіло, аби вижити. Це… все це, все, що тут відбувається, і що відбувалося мільйони, мільярди років — це все лише одна, нескінченна, кривава вечеря.

Я бачив, з чого складається меню. Я бачив кожний інгредієнт страв, я… чого приховувати: я стану одним з інгредієнтів. Проте я маю надію на те, що людство зможе боротися. Розумію, що це не має сенсу, адже ця боротьба — лише зволікання перед неминучим. Але сподіваюся, що ті, хто прийдуть після мене, стануть боротися. Можливо, у крові безкінечних битв та знищень планет, серед згаслих систем та галактик, пожертих найгіршим паразитом, що коли-небудь існував у Всесвіті. Можливо серед безкінечної смерті — ми дізнаємося.

Я був у шахті, коли заразник знайшов свою першу жертву. Він пробив її череп своїм відростком, немов це було шоколадне яйце, і вже за десять секунд криків, що ріжуть душу, людське тіло вивернуло назовні кістки, котрим не було місця всередині. Шия витягнулася вгору, оголюючи мʼязи. Шкіра розлетілася, немов порцелянова тарілка, і я побачив обличчя майбутнього: залишки людського черепа з паростками паразиту, що звиваються в пошуках мʼяса.

Я намагався, дійсно. З усіх сил намагався зрозуміти що тут відбувається, але навіть побачивши відповідь, я не можу знайти слів.

Ці обеліски, ці жахливі паразити, що випромінюють кривавий туман і змушують людей марити — вони лише маленькі, невидимі коліщатка в механізмі настільки великому, що всього лексикону земного, всіх його письменників та штучних інтелектів не вистачить, аби навіть наблизитися до правди.

Проте я її бачив.

У своєму сні, якщо це можна так назвати, я бачив Братерські Місяці. Я бачив їх криваву поверхню, їх плоть, зіткану з життя цілих Галактик. Я бачив істот настільки розумних, про існування котрих людство навіть не підозрювало, і навіть вони кидалися, ставали частиною цього фаршу, цього танку кухнею ресторану. І я бачив куди.

Я бачив як обеліски манять до себе плоть, як мʼяса стає так багато, що будова, розміром з людський барак, стає основою цілого небесного тіла. Місяця. Братерського Місяця. І я бачив їх, як кінцеву ціль, як суть існування, якою в людей є бездумне, безкінечне розмноження, але як і з людьми, я не міг повірити, що це лише дія заради дії. Що мільярди, мільярди мільярдів смертей поєднуються в мʼясних тілах Всесвіту, аби лише існувати.

Але потім я прозрів.

Я дивився на проблему неправильно. Я ставив собі та Всесвіту не ті питання. Я дивився на Місяці, на ці криваві зірки, намагаючись розгледіти в їх поверхні, в їх ядрі та створенні — суть їх існування. Але, як і паросток, що тягнеться до земного сонця, Братерські Місяці не стоять на місці. Так, вони рухаються. У моїх снах я бачив як ці гіганти обертаються навколо осі, але ніколи не бачив куди вони йдуть.

Це одна точка. Це все: один напрям. Не в людському розумінні, а в Космічному. Це дорога, що закінчується дірою, розміром з десятки, сотні планет. І вона жива. Ця діра жива. Жива і зголодніла. Я не бачив що це, не зміг зрозуміти це своїм людським мозком, але… воно пульсує. Воно збільшується і пульсує, кличе мене, як кликало динозаврів, як кликало Велику расу Йіт та навіть Древніх. І якщо я знаю хоча б щось про людей, то ми не заспокоїмося, поки не дізнаємося що знаходиться в кінці. Тому… тримайтесь.

Мені вдалося уникати заразників увесь цей час, але перетворені все ж дісталися мене, і порізали… хах, порізали так легко, що я не міг не задуматися про жалюгідність людського тіла, в порівнянні з їхніми лезами, що стирчать із паростків рук.

Я зачинився в кімнаті біля ремонтної станції, та чекаю на свою смерть, стікаючи кровʼю. Проте я ще дещо знаю.

Там, у шахті, під час першого контакту, я запанікував та навіть не цілився плазмовим різаком. І, на мій подив, їм усе одно на постріли в тіло та голову. Їм усе одно на тиск та невагомість.

Всі мої знання, всі підказки та інформація, котрі я можу передати наступним поколінням, це лише три слова: відрубуй їх кінцівки.