Протокол допиту підозрюваного. Село Срібне. 07 травня 2024 року.

ПРОТОКОЛ


Допиту підозрюваного


село Срібне

07 травня 2024 року




Слідчий: Що ви робили о 23 годині біля дому постраждалого?


Підозрюваний: Вештався! Може покінчимо з цим? Я нічого не взяв. Напився, вдерся у хату. Винний, визнаю.


Слідчий: Не поспішайте. Що ви робили далі та з якою метою?


Підозрюваний: Брата прийшов провідати, нелюда цього! Тьху!


Слідчий: Давно у вас із братом ворожнеча?


Підозрюваний: Як старий йому дім і бізнес лишив. Цьому шмаркачу завжди все ліпше діставалося, а мені – дуля! Та тепер я все знаю, все зроблю…


Слідчий: Шановний. З-за ґрат ви нічого не зробите. Увірвавшись до церкви ви давали сумнівні свідчення. Повторіть їх для протоколу.


Підозрюваний: Ай-ай... та залюбки! Ґрати, дурка! Тільки умову маю. Перевірте клятий дім. Перекопайте поля! Всі!


Слідчий: Все перевіримо. Цигарку?


[Підозрюваний закурює]


Підозрюваний: Я... в ту оселю змолоду ні ногою. Я мандрувати хотів, пісні писати, а батько мені: "Сімейна справа, справа!” Молодший йому все підлизував, підморгував. От цей виродок після смерті йому все й переписав. А я… заборгував я.


Слідчий: Перед ким?


Підозрюваний: Державою триклятою! Ну не плачу я комуналку рік-два, це привід відключати будинку воду? Мене там ледь на шмаття не порвали. А у цього завжди врожай, все вдається, бізнес угору йде. Я прийшов узяти свою частку!


Слідчий: Тому полізли через вікно?


Підозрюваний: Так, через вікно! Цей паразит на вулиці стирчав, невідь-чого. Ніч глуха, мрячить, а він ґанком тиняється. Я й поліз у вікно, не хотів його бачити.


Заліз у спальню та покрокував собі до вітальні. Там за картиною ще дід гроші від комуністів ховав. Пройшов у передпокій… і закляк – з вітальні голоси лунають. Думаю, чи родиною розжився? Наче немолоді. Може, фільм не вимкнув? Раптом чую:


“ГРАБІЖНИКОМ ЛІЗЕШ?”


У мене серце стало. Голос пройшов крізь маківку та віддався у п'ятах.


“СІДАЙ”.


Ноги повели самі, коліна підкосилися і я впав коло накритого столу. Густа пара оповила кімнату. Він глянув мені прямо у вічі.


“БРАТА ОБКРАДАТИ ВЗЯВСЯ?”


Я аж залютував, думаю скажу: так і так, батьку, ви мене без спадку лишили! Де там... Горло як щипцями затисло, тіло пов’язало. Ні вдихнути, ні перехреститися.


“У МЕНЕ КРАДЕШ.”


Батьків голос був тихим, розважливим… і повним сталі. Дім вторив кожному його слову. Він поволі підвівся й виріс на очах. Плечі вперлися у стелю, репнув одяг, з тріском луснула шкіра. Крізь плоть проступив череп, а кістляві пальці потяглися до мене, ріжучи пару, що валила зі страв.


Краєм ока бачу: матінка сидить, як жива! Баба, дід! Сестричка менша! Навіть русалкою вона сиділа така хвора… ні в одних очах не знайшлося співчуття. Лише крижаний голод…


Слідчий: Русалкою? Це вона з хвостом сиділа?


Підозрюваний: Дурні ви… я дурень, і те знаю. Русалки – то мерці. Шкодять, поля глядять. А ці… катувати мене взялися.


Батько схопив мене за макітру, як те кошеня. Схилив до столу, і стовп жару ошпарив мені лице. Я відчув як очі набрякають, грозяться розірватися. Легені облазять клаптями. Голова запікається у ще одну страву на цю бісову вечерю.


Я кричав. Але… мій голос тонув у могильній тиші. А він спокійно приговорював:


“ЧАС УЖЕ ПОШАНУВАТИ СІМ’Ю, СИНУ”.


Пара забила мені пролиг. Пекла нутрощі. Розходилася кінцівками. Водою лізла з-під шкіри й нігті облазили з моїх пальців.


“ЧАС ДАТИ ШАНУ.”


Час дати шану…


[Підозрюваний мовчить близько хвилини]


Слідчий: Продовжуйте.


Підозрюваний: Мене потягли за воріт. Кістляві пальці розсікли лоба, самі бачите. Брат висмикнув мене з-за столу й русалки гуртом кинулися на трапезу, де щойно був я.


Він перекинув мене у вікно, яким я заліз, перекинувся й сам. Горланив, щоби я забирався, вказував кудись. У його очах був страх. Він озирався, буцімто чекав, що родичі кинуться за мною навздогін. Вже й не пригадаю, як опинився коло церкви.


Слідчий: Як же ви тікали з такими ушкодженнями? Де решта описаних вами?


Підозрюваний: Сам не збагнув, поки не побачив віддзеркалення у шибці...


Слідчий: Тоді й утратили свідомість?


Підозрюваний: Яка в Бога різниця? Коли я тікав, я бачив її… рихлу землю. Могили серед поля. Зуб даю, цей виродок викопав наших родичів і закопав там. Ви мусите щось із цим удіяти!


Слідчий: Допит завершено, дякую за співпрацю.


Підозрюваний: Ви мусите! Мусите!



Показання зафіксовані на носії інформації диктофон SonyICD-PX470 додаються до протоколу.

Знаходиться в групах

Прийом оповідань: Допущені на конкурс
Перший етап: Мізофоби
Історія статусів

13/05/25 00:07: Прийнято на конкурс • Прийом оповідань
17/05/25 00:38: Грає в конкурсі • Перший етап