Редис рано зійшов

Редис цього року зійшов рано. Я нахилився, але не зміг дістати до землі. Клятий захисний костюм з металевими накладками сковував рухи. На грядки ставати не хотілось, але прополювання — діло важливе. Тому обережно розставив ноги, обперся рукою і так навпочіпки почав потроху висмикувати кляті бур’яни.

Не встиг я пройти і метру, як клятий кріт виринув з-під землі, що той диявол, і кинувся прямо на шолом. Я відмахнувся рукою і повільно піднявся. Де один зомбі-кріт там одразу зграя. Чомусь після перетворення вони почали купчитись. Чи то так подіяв на них той вірус?

Той, що відскочив, вже напоровся на ніж і дві половинки впали додолу. Інший стрибнув ззаду і почав скреготати крихітними зубами об броню. Спробував його дістати рукою, але костюм завадив. Третій кинувся на ногу. Швидко порішив цього нещасного сапкою і потягнувся за палицею, що нею сорти позначав. Удар, ще удар — і вже спина вільна. Добра порція перегною тепер на потрібному місці. Хоча який з цих зомбі тварин може бути перегній?

Навушники як на зле залишив в хаті. Зазвичай беру онукові. Великі круглі, що затуляють півголови. Тому почав насвистувати мелодію. Без музики робота йде повільно. Побачив збоку мерехтіння на периферії зору. Обережно підняв руку з сапкою і подивився вправо.

— Пірат…— слова застрягли в горлі.

Великий сірий собака стояв метрів в п’яти одразу за морквяним рядом. Я завмер з несподіванки. Всі тварини перетворюються на зомбі. Виключень за весь час я не бачив. Подивився в очі. Нормальні, сірі. Ті самі, які спокусили залишити його в живих ще коли він був крихітним щеням. Бабця лаялася, що я не втопив весь послід, але його очі.... Вони з першої миті щось посіяли в моєму серці, так там і залишились.

Невже це й справді він? Два роки пройшло. Я обережно опустив руку, уважно придивляючись до його тіла. Шкіра не злазила і пухирців не було. Почервоніння теж ніде не видно. Нутрощі по землі не волочились.

— Ти пам’ятаєш мене? — обережно запитав, боячись налякати.

Коли онук вперше сам пішов, то вчепився в Пірата і так висів на ньому цілими днями. Не знаю як тоді пес витримував такі знущання, але мовчав. Вони з малим стали дуже близькі. А потім онук виріс і перестав приїздити кожне літо. Тоді Пірат чекав його перший раз цілий місяць. Жалібно вив, сидів біля воріт днями і ночами, відмовлявся їсти. Все чекав і чекав, коли його хлопчик приїде, але не дочекався. Сильно схуд. Бабця тоді вже могилу йому приглядала біля груші попід тином. Але ж ні. Вичухав якось. Навіть не образився. Тварини вони такі – щирі. Були. До цього зооапокаліпсису.

Затамував подих і повільно зробив крок вперед. Пірат сіпнувся, але не втік. Дивився уважно, наче впізнав мене. Може він не хворий? Може його оминула ця напасть?

— Гей. Іди сюди, мій хороший.

Крок. Ще крок і я вже майже поруч з ним. Відчуваю як він тихенько скавчить, може костюма злякався? Але голос, голос мій він точно пам’ятає.

— Іди сюди.

Він нахиляє голову і дивиться ясними здоровими очима. Рідними. Я знімаю рукавицю й протягую руку. Запах. Він має пам’ятати мене. Точно має. Тягнуся вперед і промовляю щось заспокійливе. Аж раптом він скалиться. Розкривається щелепа, повна гострих зубів. Слина стікає білими іклами. Я чую як він починає гарчати, бачу як розширюються зіниці. Запізно помічаю червоні пухирці на язику. Нарешті бачу величезний шрам крізь всю спину. Змішаний з гноєм і брудом, він багровіє вогнем, і я відсахуюсь.

— Пірат! Ти повернувся!

Озираюся. Бачу, як онук визирає з хати й біжить йому на зустріч. Радісно посміхається і відкриває обійми. І в цю ж мить Пірат зривається, різко збиваючи мене з ніг.

— Ні-і-і-і! — волаю щосили, але не встигаю.

Пірат високо стрибає й вгризається йому у горло. Притискає до землі всією масою.

В голові паморочиться. Інстинктивно намагаюся намацати рушницю, що поклав поряд. Нарешті знаходжу її. Майже не цілячись, стріляю. Ще раз. Іще… Але вже запізно. Пірат накриває собою мертве тіло онука і їх кров змішується з землею. Цівкою тече по дбайливо виділених бороздах. Кроти вже чують смерть і починають вилазити назовні. Хаотично розриваючи головами дбайливо посаджені рядки редису.