Сухий Аутсайдер
Треба вставити!
Думки, щільною спіраллю намотуються лиш навколо одного бажання.
Терміново вставити! Поки вдома немає батьків!
Поруч Кляпа, однокласник, хвалиться як йому дала сусідка, студентка коледжу за те, що лизав їй поцьку. Звісно, пиздить. Невербальна Кляпина демонстрація процесу з язиком між пальцями мала б веселити. Я роблю вигляд, що захоплено слухаю, але насправді мені поїбати, тому що…
я мушу вставити якнайшвидше!
Кляпа згадує Гната. Той уже другий місяць в лікарні Критичний стан. Кажуть, через виявлені численні язви у паховій зоні. Ходять чутки, що живого місця між ногами не було, суцільне оголене м'ясо з гноєм.
Вставити!
«А прикинь, якщо це він так дрочив собі!» – регочеться однокласник захлинаючись. Мені не смішно. Саме я надибав його біля дверей кабінету інформатики без свідомості, з величезною кривавою плямою на спортивних штанях .
Гнатові батьки дзвонили мені тиждень тому. Були в розпачі. Говорили, що він марить в палаті: постійно згадує за якийсь «носій». Я сказав, що нічого не знаходив. При згадці про «носій» рука рефлекторно перевірила кишеню. Флешка відповіла на мій дотик легким, приємним розрядом, подарувавши відчуття наростаючого збудження внизу живота. Як і вчора… Як і позавчора…
СУКАЯХОЧУНЕГАЙНОВСТАВИТИ!!!
Біля під’їзду розходимося. Не в змозі стримуватись, щодуху женуся на третій поверх. Намагаюсь перестрибувати по три-чотири сходини за раз, але ерегований член під джинсами дуже заважає. Посеред шляху спотикаюсь, ледь не пизданувшись обличчям в поручень.
Йобтвоюмать, швидше б уже!
Завалююсь в квартиру і вмикаю комп. Кров так заповнила прутень, що той навіть трохи болить. Тремтячою правою рукою розстібаю ремінь. Водночас лівою намацую флешку. Маленьку і сіру, але на дотик м’яку й теплу, мов жива плоть. Зараз вона гаряче пульсує та…
вимагає, щоб я вставив!
Від нетерплячки не вдається втиснути її в USB-гніздо з першого разу. СУКАБЛЯ! Кричу. Вона обпікає долоню, наче карає мене. Нарешті під’єднав! Витягую затверділий член назовні, одурманено витріщаючись на мерехтливий екран, де відображається вміст носія: один-єдиний файл з дивним розширенням із незрозумілих символів, які я ніколи навіть загуглити не міг. Всі браузери тупо зависали. Доводилося щоразу перезавантажувати комп.
Назва файлу «НЕРОЗПЛЮЩУЙОЧІ!!!» є водночас і пересторогою. Мені уже відомо чому. Десь з внутрішньої сторони потилиці заворушився страх: раптом, сьогодні не стримаюсь? Розімкну повіки, побачу ЩО ВОНО ТАКЕ і безповоротно йобнусь! Або ж, що як батьки повернуться з роботи раніше, відчинять двері і… На мить виникла панічна думка облишити все, висмикнути флешку, викинути її нахуй у вікно, а тоді побігти в душ, облити себе крижаною водою та загасити в собі те всеохоплююче бажання, яке ані вдень, ані вночі не дає мені спокою, відколи носій опинився у моїй долоні.
Але на разі в долоні знаходиться й ще дещо. Замикаю руку в кулак. Почервонілі від частої стимуляції ділянки шкіри на статевому органі відгукуються пекучими кольками. Послаблюю хватку.
Подвійний клік запускає звичайний медіаплеєр. Екран заповнює м’яке, бліде сяйво. Повітря приємно вібрує.
Закриваю очі, відкидаюся на диван.
Видих.
Починаю дрочити, обережно відтягуючи, та відпускаючи крайню плоть. За кілька секунд виділений передеякулят зволожує голівку члена. Флешка видає легенький тріск, наче лускає яєчна шкаралупа.
Я з жахом, та благоговінням чую, як біля комп’ютера на підлогу з хлюпаючим звуком щось падає. Чавкаючи, немов слимак ВОНО пересувається долі, підповзаючи все ближче. Ось я вже чую його на своїх ногах.
Не розплющуй очі не дивись не дивись…
Воно впевнено чіпляється за складки штанів, підтягується вгору, цілеспрямовано наближаючись до мого паху. Тремчу, закусивши губу. Слизьке та тепле, воно оповиває стовбур, а потім жадібно заковтує голівку і починає плавно рухатися. Мені страшно, але моя плоть шаленіє, відчуваючи приємне ковзання у вологій тисняві, а також дотики дрібних дряпучих наростів.
Зубів???
Я стогну, задоволений і огидний сам собі одночасно.
Насолода виривається з глибин мого тазу ядерним вибухом. Прикривши долонею глухий крик, я потужно кінчаю. Мені так добре, що якийсь час не розумію де знаходжуся. Тим часом створіння всмоктує усе виділене мною сім’я до останньої краплі й відповзає геть. Поки воно з неприємним хрускотом забирається назад у носій, не втримуюсь і починаю гірко ридати. В повітрі затихають вібрації, та я все одно не наважуюсь розплющити очі.
Схлипуючи, заправляю член у штани, із ненавистю до себе за те, що знову ЦЕ зробив.
Клацає замок вхідних дверей. Батьки повернулись...
