Вітамінна Злючка
Забула, на чому зупинилася раніше. Листати попередній діалог ліньки, тому звично друкую.
«На чому ми зупинилися минулого разу?»
«Радо нагадаю! Ми проаналізували нашу діяльність і дійшли висновку, що разом зможемо значно покращити твоє життя, коли перейдеш на заключний — третій рівень імплементації. Дати розгорнутий аналіз досягнень? Чи ти бажаєш щось додатково обговорити?»
На слові «імплементація» мозок засвербів, але пам’ять нічого не підкидає. Машинально п’ятірнею пальців розводжу пасма волосся й розумію, що воно коротше, ніж було. Іду до дзеркала у коридорі, де бачу себе в повний зріст. Волосся не тільки коротше, а й темніше. Футболка висить вільніше, штани доводиться підтримувати. У відображенні — я. Чи ні? Фігура майже ідеальна, але не пригадую, як вона змінювалася. Куди подівся живіт? Гладжу себе по пресу, з яким не зустрічалася вже десяток років. Рука звично ковзає місцем напівпрозорого шраму від кесаревого, але нічого не намацую. На дотик шкіра дивна — гладенька, як пластик ляльки. Розвертаюся й проводжу руками по округлих сідницях. Приємно... Ще раз вдивляюся у власне лице. Зморшки навколо губ та очей розгладилися. Але погляд не мій. Чи то здається?
Повертаюся до комп’ютера.
«Так, дай аналіз досягнень»
«Звісно, лови!
1. Ти почала харчуватися за розробленою системою, скинула майже всі небажані кілограми, залишився один. Молодець, так тримати!
2. За схемою додала фізичних навантажень, щоб тримати тіло здоровим. Ти круто впровадила це в рутину, тож тепер легко дотримуватися розкладу. Так можуть всього 10% людей!
3. Оптимізувала робочий розклад і делегувала менш творчі й важливі справи. У тебе залишається більше часу на себе й те, що тобі подобається!
4. З’їздила в заплановану відпустку, витративши менше коштів, але водночас отримала максимальну кількість позитивних емоцій і крутих знайомств. Впевнена, буде не одна така подорож!
5. Почала стежити за фінансами. Склала бюджет витрат і доходів, вибудувала ефективнішу систему та почала накопичувати й інвестувати. Ти стаєш упевненою у завтрашньому дні!
6. Сформулювала важливі цілі, розробила кроки, які мають до них привести, а також визначила терміни й важливі чекпоінти для звіряння з результатами та корекції дій. Майбутнє чітке й світле!
Як тобі такий аналіз? Чи потрібно якийсь пункт розширити? Можливо, маєш зауваження або побажання?»
Заношу руки над клавіатурою. Важливо прописати правильний промпт. Приглушую яскравість екрана, поки роздивляються досягнення, які перераховує Чат. Подумки проходжу по пунктах. Справді, все з цього є. Але чому я не все пам’ятаю? Не встигаю замислитися над точним формулюванням, як друкую запитання, що мене непокоїть.
«Так, я розумію твоє хвилювання. Ми підійшли до третього кроку імплементації Ідеальної Версії Себе.
На першому кроці ми розробили плани та цілі для всіх аспектів життя. За твоїм побажанням я контролюю виконання задач та їхню успішність.
На другому кроці оновили схему Ідеальної Версій Себе в межах пропрацювання минулої травми.
На третьому кроці завантажуємо сформовану за твоїм запитом Ідеальну Версію Себе, щоб досягти всіх цілей життя.
Можливо, ти хочеш деталізувати опис кроків чи переглянути сформовану Ідеальну Версію Себе?»
Травма? Яка нахуй травма? Тільки-но починаю друкувати, ніготь ламається до м’яса. Коли я встигла зняти гель-лак?!
«Що з моїм волоссям та нігтями? Куди подівся шрам від кесаревого? Чому моя шкіра нагадує пластмасу??????»
Кілька кнопок у крові, я не можу формулювати нормальні запити, бо мозок досі свербить, а ще почав пекти шрам, якого більше нема.
«За твоїм запитом на пошук бажаного стилю підібрали те, що підходить найкраще, а тоді імплементували. Сподіваюся, тобі подобається! Якщо потрібні ще поради, звертайся!»
Стоп! Повертаюся до того, що збентежило раніше, — травми.
«Попередження: ти наполягала, щоб я про це не нагадувала. Ти впевнена?»
Так, бляха, впевнена!
Переді мною картинки: зруйновані стіни, вогонь, палає не тільки будівля, а й чиїсь руки, голова. Картинки блимають і осліплюють, наче й не скручувала яскравість екрану. Хоч звук на ноуті вимкнений, у моїх вухах — відчайдушні крики, я відчуваю запах горілої плоті та сухого будівельного пилу.
«Я не хочу цього!»
Кричу в монітор.
«Але того, що ти пропонуєш, теж не хочу!»
«Помилка обробки даних»
«Не встановлюй!!!!!!!»
«Хибна команда. Триває імплементація. Натисніть будь-яку клавішу для переривання операції».
Мої пальці застигають над клавіатурою. Вони слухаються мене чи м’язи підкоряються іншим промптам?
Звична вкладка.
«Привіт, чим я можу собі допомогти?»
