Радісний день

Голова Світової Співдружності нервував. Перед такою промовою і не дивно. Хоч він давно звик до публічних виступів і доволі впевнено почувався на трибуні, та сьогоднішній – надважливий. Він вже увійшов в історію незалежно від результату, лишилося тільки виголосити.

Сонце майже дібралося до зеніту і ласкаво гріло весняну землю. Як добре, що Великий день миру визначився не влітку – Голова вже спітнів лише від самої емоційної напруги.

Час настав. Протерши лисину хусткою, на якій дбайлива дружина вишила мудрованим візерунком ініціалами чоловіка, він задріботів до сцени. Хоч на поле для зібрання запрошували лише обраних гостей з родинами, але все одно натовп був чималий. Шум палких оплесків та схвальних вигуків вибухнув, щойно його невисока опасиста фігура з’явилася у полі зору перших рядів та камер.

– Шановні мешканці Землі! – бадьоро почав Голова. – Учора ми всі, затамувавши подих з надією, очікували на закінчення доби, щоб сьогодні вітати початок нової епохи!

Він подивився на радісні обличчя перед сценою. Його усміхнена донька з онукою на руках сиділа неподалік у виділеній зоні для віп-гостей. Поряд з нею очільники та очільниці усіх держав спрямували на промовця натхненні погляди.

– Нарешті ми дочекалися! Людство пройшло буремний, важкий та виснажливий шлях насилля, агресії, страждань та усілякого лиха, щоб зараз нащадких нещасних предків з полегкістю видихнули та зажили безпечним і мирним життям. Але перед вітанням прошу схилити голови у хвилині мовчання за жертвами темних часів.

Обличчя у натовпі, а також більшої частини населення планети, яка в усіх куточках прикіпіла до екранів, набули урочисто скорботного виразу. Запанувала тиша.

– Ми дякуємо тим, хто вірив у краще майбутнє, докладав свої сили та віддавав себе на його побудову, – по хвилині мовчання продовжив Голова. – Завдяки їм подолано більшість хвороб, а які досі залишаються з нами, то приборкані і не збирають своїх жнив передчасно. Ми досягли гармонійного співіснування з дикою природою і відновили баланс у довкіллі, очистили землю, воду та повітря від шкідливих домішок, що отруювали все живе, калічили ще ненароджених дітей та краяли життя вже народжених.

У натовпі закивали головами. Дехто стирав сльози.

– Але найбільше наше досягнення – це, безперечно, припинення всіх війн. Саме сьогодні виповнюється сторіччя по завершенню останнього збройного конфлікту. Відтоді, як вони вщухли, ми побудували мирне та безпечне суспільство на всій планеті. Тепер попереду нас чекає епоха поступу, нових відкриттів на благо кожної живої істоти, початок космічних подорожей та …

Враз промова урвалася і Голова Співдружності завалився під трибуну. Але люди на галявині не встигли того помітити, адже і самі, як один, опинилися долі. Глядачі по всьому світу мовчки похилилися на свої стемнілі екрани. Прудкі газелі не завершили стрибку, риби у кожній водоймі вспливли черевом на поверхню, пташки посипалися із самого неба. За ними сторч падали літаки з вимкненою електронікою та вже нерухомими пасажирами. Нарешті гамма-сплеск від згаслої зірки досяг Землі і перетворив її на мертву каменюку посеред мовчазного космосу.