Ліс із трупів

Я прийду до тебе вночі та розпанахаю кишки твої.

Підвішу голову відірвану на гілля з пустими зіницями.

Хай знають всі, що ти за істота така гнила.

Вирву той кадик із горла твого разом з язиком поганим.

Ох, чуєш звук пили, відчуваєш як трощаться кістки?

О, твої крики як музика одвічна!

Вирву той скелет із тіла твого та скальпелем гострим, здеру шкіру твою.

Розвішу кишки твої як гірлянду новорічну.

Цей ліс із трупами, гнилими трупами.

Нехай згорає до тла, пекельним полум'ям.

Підвішені скелети ох підвішені.

Дерева зі скелетів людських та кров'ю людською.

Нехай палає до тла, нехай згорає.