Вписка

Коли Ліля, спітніла і розбита, після 19-ти спроб вийти з дому і підфарбовувань останньої миті доповзла до вечірки, там вже зібралася вся паралель. От і поспілкувалась із Максом наодинці… Будинком ширився запах дезодорантів і цигаркового диму. Ліля намагалася не думати про чиряк на цицьці, який так і не змогла вичавити. Макс знайшовся на дивані, де п’яний реготав з дівчатами. Набагато гарячішими за Лілю. Її серце впало, коли одна з них, залившись сміхом, погладила його коліно. Власний шльондрячій лук, голе пузо і розмальована пика здалися Лілі еталоном недоречності. Вона пішла геть, поки її ніхто не помітив.

— Ліііля! Вааау! Ти шо, Міс Всесвіт?! — прорізав простір п’яний вереск Даші.

Заскочена раптовою увагою, Ліля ніяково засміялась і вдала, що знає як позувати. Хтось заплескав. Вона почервоніла і була несказанно рада сховатись в Дашиних кучерях, коли та підійшла обійматись.

— Сюди йде Макс, — прошепотіла у вухо Даша і втекла.

Це правда. Він підійшов прямо до неї. Привітався. В його очах танцювали вогники. Ліля забула як дихати та просто обійняла його. Як одна з тих реготух. Ніби їй це нічого не вартувало. Макс так міцно притис її до себе, що в груди закололо.

В темряві гостьової спальні п’яне та обкурене Ліліно тіло знімає сорочку з п’яного та обкуреного тіла Макса. Вона намагається відбитися від раптового нападу вертольотів та насолодитися моментом. Ліля малювала собі цю ситуацію кожен день протягом року. І от його пальці лізуть під її топ… І от Ліля підскакує та чкурить у ванну, кинувши незграбне “Треба попісяти”.

Замкнувшись, вона відгинає ліву чашечку топу і витріщається на цицьку. О господи. На місці прища під соском стирчить щось, схоже на пазур. Ліля тягне за нього і гострий біль простягається колючою проволокою від пазуря до ребер. Вона ледь встигла увімкнути воду, щоб заглушити звуки блювоти. Що я йому скажу?

Вона істерично смикала за кіготь завдаючи собі більшого болю. Скільки часу минуло? Чи не здається її відсутність підозрілою? Не дай боже подумає, що я сру. Шкіра навколо почервоніла і наривала, та кіготь застряг намертво. Сльози розмазали макіяж. Все було марно.

— Ліль? — почулось ззовні.

Вона завмерла. Макс вдарив двері:

— Ти жива? — його язик заплітався.

— Так. Але доведеться відкласти… Секс.

Ліля опустилась на край ванни. Затримала подих, щоб стримати нові сльози. Задавалося, бридкий ніготь збільшився.

— Та ну, мала. Справжні пірати не бояться червоного моря!

Боже який він чудовий. Їй ще більше закортіло перестати існувати.

— Ну Лільо. Ти ж не сидітимеш там всю ніч.

Глянувши на себе, Ліля поправила все, що можна було поправити, і вбито відчинила двері:

— Я йду. Вибач.

Макс схопив її та обійняв міцно-міцно. Пазур вперся в чашку топу.

— Не вибачу. — ніжно шепотів він у вухо.

— Серйозно, відпусти.

Ліля спробувала відсторонитися. Макс проігнорував це і притулився так, щоб вона відчула напругу в його штанях. Її тілом прокотилася хвиля відрази.

— Ну реально. Мені треба додому.

Ліля з жахом усвідомила, що Макс навіть не хитнувся від її пручань. Він просто дихав їй у вухо і притулився дужче. Шкіра, сосок, ребра — все запалало болем. Ліля застогнала. На це Макс хтиво посміхнувся і почав вовтузитись зі своїм поясом. Тоді нарешті вдалося відштовхнути його і побігти. Але вже за два кроки він схопився за лямку на її топі й шпурнув Лілю об стіну. Наче ганчірну ляльку. Світ смикнувся від удару.

Власне дихання, музика за стіною і рухи Максового язика на її губах сповільнилися. Ліля засумнівалась, що це відбувається насправді. Макс не міг її вдарити. Не міг зґвалтувати. Не міг бути злим і бридким. Його язик не міг смердіти, а член не міг слизько упиратись їй в голий живіт. Вона не могла відчувати блювотні позиви через його дотики. І якщо це і було зґвалтування, вона не могла так ганебно зціпеніти…

Раптом груди розірвало від болю і Ліля закричала. Хтось загупав у стіну, з сусідньої кімнати почулись підбадьорювання. Ліліни сльози затуманили Максову задоволену пику. Коли вона їх змигнула, пика вже не здавалась задоволеною.

Макс відступає і дивиться вниз з нетямущим виразом. Під грудями в нього сочиться кров’ю розірвана шкіра зі слідами пазурів. З Ліліної груди стирчить чотирьохпала закривавлена долоня і смикається в його бік. Ніби хоче дістати.

Ліля робить крок вперед.