Опис: Опісля взялися понівечену молодь латати: до ранку всі були, як нові копійки. Про пережите нагадували лише потворні шрами та не менш жасні спогади, які нічим із пам’яті не стерти…
Клубочилася на нивах людська тінь: де не ступить — там засіяне підіймається. Та з кожним кроком меншала мара, аж поки зовсім на немовля не обернулася.
Час збирати урожай.